Зима. Синоптики таки не помилилися: снігу випало по-коліна❄️
Вже студентка, маю роботу, нові знайомства, перспективи. Але думки, їх не зміниш і не обдуриш. І сьогодні вони відволікають мене, переносять за 170 км від Києва, у невеличке містечко на півдні Чернігівщини
🤔
Чомусь постійно поглядаю на годинник. «11:05 – початок великої перерви», - прослизнуло в моїй голові. Ех, який безтурботний був час. Шкільний період, який асоціюється із ароматом булочок🥐та звуком українських пісень🇺🇦Скільки було станцьовано флеш-мобів та вальсів💃🏻
Школа – це не тільки уроки, десяток важких книжок в портфелі, спортивні змагання, смачні обіди, чергування після уроків та ранкові «лінійки». Не заперечую, це потрібні і, мабуть, одні найважливіших завдань і «процедур» в школі📚Але запитайте будь-кого, людину, яка випустилася з школи 5, 10 чи 30 років тому, що він/вона пам`ятає? Мені здається, що я вже знаю відповідь на це запитання. Найбільше в пам`ять в`їдаються випускний вечір, який здається не довшим, аніж подих, присмак солодкого чаю, перший прогуляний урок, посиденьки з друзями та інші ЩАСЛИВІ моменти, які навіть гумкою не витреш😌
Ну а я за ці моменти хочу подякувати моєму НАЙКРАЩОМУ педагогу-організатору Таня Коваленко. Тетяно Володимирівно, Ви зробили мій шкільний період незабутнім😘 Скільки моментів пережито, скільки заходів проведено, скільки хвилювань, скільки радості, щастя та гордості. Якби в мене була можливість перемотати час, я б зробила це сотні разів, знову і знову💞
P.S. обіцянку виконано! Знову чекаю Вас у столиці☺️
 — в чудесном настроении с Таней Коваленко.

Фото Natalia Yurchenko.  Фото Natalia Yurchenko.